Діяльність - єдина дорога до знань

                                  Бернард Шоу

 

Процес інформатизації суспільства стає усе більше динамічним і висуває нові вимоги до виховання й навчання учнів. Сучасне суспільство зацікавлене в тому, щоб його громадяни були здатні самостійно, активно діяти, приймати рішення, гнучко адаптуватися до умов життя, що змінюються. Сучасна школа повинна створити умови для формування такої особистості. І це завдання не стільки змісту освіти, а скоріше, технологій навчання, які використовуються.

Моя основна мета, як учителя, є побудова навчально-виховного процесу на уроках інформатики з використанням таких технологій навчання, які дають можливість створити умови для розвитку творчої особистості учня, формування компетентного випускника.

Вже давно доведено вченими, що найкраще засвоюються знання, формуються необхідні вміння та навички у процесі самостійної роботи над вирішенням актуальної для людини проблеми. Найбільш придатним для вирішення цього завдання, на мою думку, є застосування проектної технології як засобу формування позитивної мотивації до навчання та розвитку творчих здібностей та навиків самоосвіти учнів.

Актуальність даної теми обумовлена декількома факторами.

По-перше, робота над навчальними проектами дозволяє формувати необхідні уміння та навички, виходячи з кінцевої мети вивчення певної теми.

По-друге, робота над проектом дозволяє створити творчу атмосферу, яка надзвичайно сприяє самостійному розвитку учня, на позитивному емоційному рівні дозволяє закріпитися на нових позиціях.

По-третє, формує уміння ставити цілі, що сприятимуть досягненню кінцевої мети, визначити шляхи та засоби їх досягнення.

І, насамкінець, робота над проектом дає можливість кожному учневі рухатися індивідуальною траєкторією розвитку, власним темпом, але в межах, визначених програмою.

Виникненню та становленню проектної технології в освіті присвячені роботи Е. Коллінгз, М. Нолла, Ю. Олькерса, Є.С. Полат, В.М. Стернберг, К. ДюЧарм та інших дослідників. Методичні аспекти застосування цієї технології представлено в роботах Ю. М. Жиляєвої, Д. Г. Левітеса, О. В. Ловкої, Г. М. Романової та ін. Загальною тенденцією названих досліджень є розгляд проектної технології у контексті особистісно-орієнтованого підходу до навчання. Ю. М. Жиляєва визначає такі сучасні ознаки проектної технології: використовується у викладанні будь-якої дисципліни у навчальних закладах різних рівнів, з учнями різного віку; характеризується різним рівнем самостійності учнів: від повної свободи у виборі теми проекту, його плануванні та виконанні, до розуміння необхідності планування вчителем проектної діяльності учнів; розширюється проблематика проектів, зокрема виникла можливість вирішення навіть фантастичних проблем.

Проектна технологія містить у собі сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних, творчих за самою своєю сутністю підходів, сприяє творчому розвитку учнів, використанню ними певних навчально-пізнавальних прийомів, які в результаті самостійних дій дозволяють вирішувати ту чи іншу проблему.

Використовую проектну технологію на уроках інформатики як творчу, індивідуальну чи групову діяльність учнів на протязі одного уроку чи протягом вивчення конкретної теми. Така робота складається з декількох етапів:

1. Підготовчий етап, який пов'язаний з формуванням проблеми, обґрунтуванням її соціальної та практичної значущості, а також висуванням гіпотез що її вирішення.

2. Пошуково-дослідницький етап – планування роботи над проектом, визначення методів дослідження, розподіл обов’язків між розробниками проекту, добір необхідних матеріалів.

3. Реалізація проекту – на цьому етапі учні закріплюють отримані знання та вміння, набувають досвіду роботи з певним програмним забезпеченням, учні підкріплюються інтересом та бажанням створити найкращий продукт.

4. Захист проекту – учні розповідають про актуальність обраної теми, доводять правильність розв’язання проблеми, презентують власний проект. Після цього відбувається обговорення даного проекту, учні висловлюють свої зауваження та рекомендації, виставляється оцінка.

Таким чином, учні набувають не лише певних умінь та навичок, а й мають можливість самостійно створити достатньо якісний продукт.

Під час роботи над проектом учні використовують:

• ресурси мережі Інтернет, за допомогою яких набувають навичок правильно формулювати запити для пошуку даних, аналізувати та систематизувати інформацію;

• допоміжну літературу: статті журналів та газет, науково-технічну літературу, лекційні та практичні матеріали уроків.

Обравши тему для навчального проекту, визначаємо разом з учнями ідею та разом обговорюємо її. Попередньо обмірковуємо можливі варіанти проблем, які важливо дослідити. Самі ж проблеми висуваються учнями. На даному етапі використовую «мозковий штурм» з подальшим колективним обговоренням.

Після формування груп (якщо це групові проекти), розподілу обов’язків (враховуючи здібності), обговорюємо можливі методи дослідження, пошуку інформації, способи оформлення кінцевих результатів (презентація, захист, творчі роботи тощо). Досвід свідчить, що найскладніший момент – це розподіл обов’язків. Важливо зазначити, що тут слід дотримуватися принципу «кожний робить те, що зможе зробити краще інших».

Під час самостійної роботи розвиваю ініціативу дітей, з повагою ставлюся до будь-яких ідей, намагаюся створити ситуацію успіху. Доцільно проводити консультації, переглядати чернетки, давати рекомендації. Процесом підготовки проекту керую як на уроках, так і в позаурочний час.

Увесь опрацьований, оформлений матеріал учні представляють під час захисту проектів. Найефективнішим для цього є підсумковий урок з теми.

Необхідно відмітити, що на таких уроках учні починають розуміти, де і як вони зможуть застосувати отримані знання. Під час роботи над проектом учень сам аналізує, наскільки вдало він попрацював, і оцінка перестає бути домінуючим фактором порівняно з досягненням мети проекту.

Оцінювання проектів складається з оцінювання їх змісту та презентації. Контроль та оцінювання проектів вимагає чіткого визначення відповідних поставленим цілям об’єктів оцінювання та розподілу балів між ними із урахуванням трудомісткості виконання. Оцінювання групових проектів є варіативним, не має складатися тільки з оцінки педагога, а враховувати самооцінку і взаємооцінку учасників проекту, зовнішню експертну оцінку. При оцінюванні проектів завжди пам’ятаю про заохочувальну роль оцінювання у проектній діяльності.

У своїй роботі планую також міні-проекти, розраховані на один урок чи його частину. Дуже сучасною та захоплюючою формою є використання рольових ігор.

Учні привчаються працювати самостійно, в команді, уміють прогнозувати можливі варіанти та способи роботи, відповідально ставитися до виконання завдань, об’єктивно оцінювати результати діяльності. Головне – змінюється психологічний клімат у класі.

Педагог, у свою чергу, з носія знань перетворюється на організатора пізнавальної, пошукової, творчої діяльності учнів, переорієнтовує роботу на різні види самостійної роботи, збагачує свій потенціал, постійно перебуває у творчому пошуку.

Упровадження проектної технології – це важка, але цікава робота. Для досягнення результатів потрібна значна кількість часу, а також серйозна самостійна робота кожного члена колективу.

Аналіз результатів упровадження проектної технології у навчальний процес показав наступні позитивні моменти:

1. Учні набувають умінь знаходити, відбирати, аналізувати, систематизувати інформацію;

2. В процесі роботи над проектом розвивається комунікабельність, вміння працювати в команді;

3. Учні набувають навичок планувати свою роботу, раціонально використовувати час;

4. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя.

Робота над проектами приносить учням не лише нові знання та вміння, а й величезне задоволення, радість пізнання, спілкування, відчуття перемоги і впевненості в собі. Це відповідає соціальному запиту сучасності: надається перевага комунікативній компетентності – учитися жити разом.

Результативність упровадження проектної технології прослідковується у тенденції зростання кількості учнів, які беруть участь в олімпіадах, конкурсах, турнірах з інформатики та інформаційних технологій, та кількості переможців у турнірах, конкурсах, олімпіадах.